Практичні навички
1) зібрати анамнез та правильно оцінити симптом Волковича-Кохера;
2) провести фізикальне обстеження всіх органів і систем пацієнта;
3) оцінити показники пульсу та артеріального тиску;
4) правильно оцінити наявність, локалізацію  та ступінь вираженості болючості та дефансу м’язів передньої черевної стінки та поперекової ділянки;
5) продемонструвати симптом Ровзінга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);
6) продемонструвати симптом Сітковського та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);
7) продемонструвати симптом Воскресенського та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);
8) продемонструвати симптом Бартом’є-Міхельсона та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);
9) продемонструвати симптом Щоткіна-Блюмберга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);
10) продемонструвати симптом Яуре-Розанова (ретроцекальне розташування відростка) та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);
11) продемонструвати симптом Коупа (ретроцекальне розташування відростка) та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);
12) асистувати при виконанні операції апендектомії та виконувати окремі етапи оперативного втручання;
13) складати індивідуальну програму післяопераційного ведення пацієнта з гострим апендицитом;
14) робити перев’язки;
15) доглядати за дренажами, промивати дренажі та вводити в них лікарські препарати;
16) видаляти дренажі з черевної порожнини;
17) знімати шви;
18) промивати шлунок;
19) робити очисну клізму;
20) довенно вводити лікарські препарати, встановлювати внутрішньовенний катетер;
21) зупиняти кровотечу з післяопераційної рани у поверхневих шарах черевної стінки;
22) встановити катетер в сечовий міхур у чоловіків та жінок;
23) оформити історію хвороби;
24) оформити лікарняний лист;
25) оформити рецепт на ліки;
26) правильно оцінити характер, вираженість болю та його ірадіацію, показники пульсу та артеріального тиску, температури тіла у хворого з гострим  холециститом;
27) виявити та оцінити жовтяницю, пігментацію шкіри від застосування грілок, розширення вен передньої черевної стінки (“голова медузи”);
28) виявити та оцінити захисне напруження м’язів в ділянці правого підребер’я, збільшений болючий жовчний міхур або інфільтрат, наявність рідини в черевній порожнині;
29) Демонструвати наявність симптомів та ступінь їх вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний): Захар’їна, Кера, Курвуаз’є, Мерфі, Образцова, Ортнера, Мюссі-Георгієвського, Боткіна (холецисто-кардіальний), Щоткіна-Блюмберга;
30) асистувати на операціях холецистектомії та виконувати окремі етапи операційного втручання (включаючи мініінвазивні та лапароскопічні);
31) асистувати при катетеризації центральних вен;
32) вести хворого у післяопераційному періоді: оцінювати загальний стан хворого,   робити   перев'язки,   доглядати   за   дренажами,   вводити   лікарські препарати через дренажі у черевну порожнину та жовчні шляхи, видаляти дренажі з черевної порожнини та жовчних протоків, знімати шви, асистувати при хірургічній обробці рани під час її гнійного ускладнення;
33) оформити   історію   хвороби,   написати   передопераційний   епікриз   та протокол операції у хворого із холециститом;
34) оформити лікарняний лист;
35) оформити рецепт на лікарські препарати;
36) надавати правильні рекомендації у післяопераційному періоді (харчовий режим, трудова діяльність);
37) зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий панкреатит;
38) вибрати    з   даних   анамнезу    найбільш    характерні    ознаки    гострого панкреатиту;
39) правильно   оцінювати   дані   фізикального   дослідження   у   хворого   на гострий панкреатит;
40) виявляти   та   правильно   оцінювати   ступінь   вираженості   (негативний, слабко   позитивний,   позитивний,   різко   позитивний)   наступних  симптомів: Керте,   Мейо-Робсона,   Щоткіна-Блюмберга,   Джонсона-Куллена-Грюнвальда, Мондора;
41) оформити   історію   хвороби,   написати   передопераційний   епікриз   та протокол операції;
42) оформити виписку та лікарняний лист;
43) виписати рецепт на лікарські препарати;
44) виконувати   загальні  лікарські  маніпуляції (зміну  пов'язок, догляд за дренажами у черевній порожнині, промивання дренажів та введення в них лікарських препаратіввидалення дренажів, знімання  швів, дренування та промивання шлунка, довенне введення лікарських препаратів, встановлення внутрішньовенного катетеру):
45) надавання  правильних  рекомендацій  щодо  життя  у  післяопераційному періоді (режим харчування, особливості трудової діяльності);
46) провести   клінічні  діагностичні  дослідження  у  хворого з   виразковою кровотечею: зібрати анамнез, здійснити огляд хворого, пальпацію, перкусію аускультацію, ректальне дослідження;
47) проводити приготування хворого до оперативного втручання;
48) здійснити курацію хворого з написанням історії хвороби;
49) вміти    виконувати    наступні    маніпуляції:    внутрішньовенні    Ін'єкції, декомпресію шлунку, перев'язки, догляд за дренажами черевної порожнини, зондом для декомпресії шлунка;
50) виявляти  синдром та оцінювати  ступінь  його  вираженості  (Щоткіна-Блюмберга, Валя, Ківуля, Матье-Склярова, Шланге, Вільса, Чугуєва, Шимона-Данса, Цеге-фон Мантейфеля, Гольда);
51) методика проведення ентерографії;
52) виконати промивання шлунка та оцінити кількість та характер вмісту;
53) виконати "сифону”   клізму   та   оцінити   її   діагностичну   та   лікувальну значущість;
54) зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий перитоніт;
55) виявляти  та   правильно   оцінювати   ступінь   вираженості   (негативний, слабо    позитивний,    позитивний,    різко    позитивний    симптом    Щоткіна-Блюмберга;
56) скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий перитоніт;
57) здійснити оцінку результатів лабораторних та Інструментальних методів дослідження;
58) скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи;
59) вибрати   з   даних   анамнезу   відомості,   що   свідчать   про   наявність суб’єктивних ознак черевних гриж (які вказують на болі, неприємні відчуття в глибині    черева    при    підвищенні    внутрішньочерепного    тиску,    розлади сечовипускання, порушення функцій шлунково-кишкового тракту та інше);
60) перевірити наявність симптому кашльового поштовху;
61) провести пальцеве дослідження пахового каналу з визначенням стану зовнішнього   та   внутрішнього   кілець,   відношення    грижового   мішка   до лементів сім'яного канатику;
62) визначити розміри грижових воріт при різних грижах;
63) пальпаторно та аускультативно визначити вміст грижового мішка;
64)асистувати на операціях при захворюваннях шлунку та дванадцятипалої кишки;
65) самостійно перев'язувати хворих;
66) обстеження хірургічного хворого: особливості і методика збору анамнезу;
67) складання плану обстеження хворого з хірургічною патологією;
68) оформлення медичної карти стаціонарного хворого, витяг)- з медичної карти стаціонарного хворого, листа непрацездатності, посильного листа на ІТЕК, санаторно-курортної картки, екстреного повідомлення про інфекційне захворювання, повідомлення про хворого зі злоякісною пухлиною;
69) методика обстеження хворого: дослідження лімфатичних вузлів (шийних, пахвових, пахвинних), периферичних артерій та вен;
70) методика фізикального обстеження молочних залоз;
71) методика фізикального обстеження щитовидної залози;
72) методика фізикального обстеження товстої кишки;
73) методика фізикального обстеження шлунка;
74) методика фізикального обстеження печінки, селезінки;
75) методика фізикального обстеження хворого з грижею;
76) методика визначення групової належності кроні;
77) виконання проб на сумісність, резус-сумісність, біологічної проби;
78) методика вимірювання центрального венозного тиску (ЦВТ);
79) методика виконання сифонної клізми;
80) приготування хворих до планових та ургентних операцій;
81) проведення премедикації;
82) катетеризація та надлонна пункція сечового міхура;
83) методи тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі;
84) методи зупинки венозних кровотеч;
85) методи відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів;
86) методи штучної вентиляції легенів (ШВЛ);
87) непрямий масаж серця;
88) пальцеве дослідження прямої кишки;
89) методика проведення ректороманоскопії;
90) зняття швів з операційної рани;
91) промивання шлунка;
92) орієнтація в призначенні хірургічного інструментарію: голки хірургічні (ріжучі, колючі, атравматичні), голкотримачі, затискачі кровозупиняючі (м'які прямі,  вигнуті легеневі), ранорозширувачі, черевні дзеркала, жоми кишкові (прямі та вигнуті), скальпелі, ножиці, апарати , які зшивають, апарати для накладання шлунково-кишкових та міжкишкових анастомозів;
93) пункція вени у ліктьовому згині та під'єднання системи для переливання кровозамінників;
94) методика проведення лапароцентезу;
95) асистування на екстрених і планових операціях.